Історія нашої школи

Школа моя величава вікнами дивиться в світ.
Наче в букет пов’язала мрії окремих літ.
Треба навчатись дерзати, в праці здобути знання.
Волю свою гартувати – все для прийдешнього дня.
М. Сингаївський

Історія школи №4 Новоград-Волинська спеціалізована школа №4У 1922 році за погодженням з радянською владою у місті була відкрита повна середня семирічна німецька трудова школа з педагогічним ухилом, яка отримала порядковий номер-чотири. Її базою став побудований ще до Першої світової війни цегляний будинок Генріха Айя та відомого лікаря Проценка. Обійстя включало в себе сад і город розміром понад дві десятини. До 1922 року тут частенько збиралися німці-лютерани і була недільна початкова школа.

Директором школи, який водночас викладав німецьку мову і літературу, був Фрідріх Отто Георгійович, математику викладав Мільке Йоганн Генріхович, вчителем суспільство-знавства був Самуєль Нікель. Малюванням та мистецтвознавством опікувався колишній випускник Празької Академії мистецтв Пайтан. Всі навчальні предмети (за винятком російської мови) викладалися німецькою.

Школа мала власну невелику бібліотеку; частину книг передав із своєї домашньої бібліотеки до школи пастор Дерінгер, який через різні утиски з боку місцевої влади змушений був виїхати у 1929 році до Німеччини.

Серед тих хто закінчив у 20-ті роки школу – відомі літератори німецького етносу колишнього СРСР Ернст Карлович Кончак та Герберт Густавович Генке. Першому з них у 1995 році рішенням виконкому міської Ради народних депутатів на колишньому будинку школи, де нині знаходиться інформаційно-методичний центр міського відділу освіти, була відкрита меморіальна дошка. В 2013 році така ж дошка була відкрита Геберту Генке.

У колишньому лікарському будинку було зібрано дітей-сиріт, чиї батьки загинули чи пропали безвісти під час війни. Майже 15 років ці діти жили і навчалися в школі. Згодом четверта школа стала восьмирічною: було побудовано декілька допоміжних будівель під майстерні, їдальню і спортзал. В 30-х роках внаслідок сталінської депортації німців з Новограда-Волинського вислали німців і школа заговорила українською та російською мовами.

В роки Великої вітчизняної війни школа знову стає німецькою Лише в 1944 році радянська школа відновила свою роботу і першим директором стала молода вчителька Фоміна Марія Іванівна. ЇЇ чоловік, військовий лікар, був закатований німцями за зв’язок з партизанами.У школі вчилось 60 дітей. Для опалювання шкільних кімнат кожен учень щоранку ніс поліно, вчителі разом з учнями зрізували і рубали понівечені війною дерева, збирали уламки розбитих меблів, навіть їздили у городницькі ліси заготовляти дрова. У кожному класі стояли пічки-буржуйки.

Підручників не було. Писали на старих газетах, на зворотному боці німецьких листівок, які підбирали на колишній пошті. Один олівець ділився на чотири частини. Кожному учню школи в обід видавали п’ятдесят грамів хліба, стакан кип’яченої води і ложку цукру.

З 1959 року школа стає восьмирічною. Було побудовано декілька допоміжних будівель під майстерні, їдальню, спортзал.3 1956 по 1967 років директором школи був Стражевський Йон Кивович. В школі було по 12 класів. З технічних засобів в школі були кіноапарат, телевізор, програвач, магнітофон, 4 фільмоскопи.В 1967-1968 р. Директором був Шлінчак П.Г. В школі навчалось 462 учні. В 1968-1970 роках директором був Гастило Андрій Петрович, навчалось більше 400 учнів. З 1970 по 1976 роки директором школи працював Харченко Василь Антонович – батько нашого вчителя трудового навчання Харченка Ігоря Васльовича. В школі було 12 класів та працювали 18 вчителів. З 1976 по 1980 року директором школи був Чернишов Сергій Володимирович, саме в цей час було збудовано нове приміщення нашої школи, це де ми з вами навчаємось.

Восени 1981 року перший урок у новій школі розпочинали більше ста першокласників, а всього на свято першого дзвінка прибуло 910 учнів. Всіх їх об’єднувала єдина мета – оволодівати знаннями, здобутками людського розуму. П’ятдесят три сіячів доброго, мудрого, вічного приступили до праці в новому храмі науки. Директором школи був призначений Шуневич Олександр Павлович, який працював директором школи до 1996 року.

– Нехай школа стане для вас рідним домом. Бережіть її! – звернулись до учнів будівельники.

– Такого проекту ще не було у місті, – відзначали спеціалісти.

А малі господарі пишалися, що в школі є просторі спортивний та актовий зали, чудова їдальня, навчальних кабінетів аж 41, а ще спортивні майданчики, обладнані майстерні, кабінети обслуговуючої праці. Школа була готова до підготовки майбутніх слюсарів складальників та діловодів-друкарок. Нова школа стала черговою окрасою міста над Случчю.

Школа почала навчання, але остаточний документ про завершення її будівництва було підписано лише 30 жовтня, що лягло в основу святкування Дня народження школи.

З 1996 по 2000 рік директором школи був Федорчук Володимир Григорович.

В 2000 - 2009 роках директором була Федорчук Валентина Володимирівна, яка й нині працює в нашій школі вчителем хімії, класним керівником 10-А класу. В період її керівництва , в 2006 році, школа здобула статус спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, «Школи сприяння здоров’ю». З 2009-2010 навчального року директором школи працює Сільвертюк Валентина Анатоліївна. Вже понад 30 років в нашій школі працюють вчителі Борисевич Людмила петрівна, Борисюк Віктор Петрович, Бонковська Людмила францівна, Палій Надія Дмитрівна, Цвєткова Галина Борисівна. Ми гордимося тим , що вчителями нашої школи працюють випускники школи Алексійчук Людмила Оксентіївна, Тетеря Алла Миколаївна, Мороз Ірина Валеріївна, Дичко Інна Михайлівна, Медецька Вікторія Валеріївна, Орищук Ірина Валеріївна.

Нині в школі в 39 класах навчається 1001 учень, працюють 75 вчителів. З них , три відмінники освіти України: Кубашевич Ольга Антонівна, Валінкевич Лідія Василівна, Борисевич Людмила Петрівна. Школа №4 – одна з найкращих шкіл міста. За рейтингом навчальних закладів міста займає ІІ місце.

Кiлькiсть переглядiв: 7

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.